19/04/2026
Декілька днів тому, було 5 років, як на своє день народження, десь о 16:45 год. я забрав свою трудову книжку. Взяв залишок речей з кабінету, поклав в рюкзак, сдав ключ і з величезною радістю хлопнув за собою двері. Це був перший величезний крок в нове життя, в новий, власний світ; власний світ добра, світ справедливості, світ еко-життя і спокою. Крок, який ніяк не наважувався зробити, - перекреслити освіту, фахову практику, усе! Просто викинути 12 років життя.
В той день я по справжньому відчув свободу (хоча, як виявиться пізніше, то були оманливі відчуття). Я спокійно, радісно почав прокидатись з ранку. Міг майже зовсім не лягати спати роблячи якесь креслення чи обробляючи ідею для запуску виробництва; прокинутись в обід, зробити "кружок на районі" - випити каву, і далі щось там креслити. То був дуже солодкий час. Навіть здається, найщасливіший, майже рік життя.
План був простий. За рік підготувати все до запуску виробництва будиночків для птахів (годівнички були на другому місці) і на початку квітня наступного року (2022) вже випустити базові "шпаківні" усіх типів, для всіх пташок (окрім хижих та водоплавних).
І вот пройшло 5 років. Пишу ці слова і не вірю часу. Пройшло 5 років! Мені вже 33. І повна дупа у проекті - житті. Майстерня почала створюватись тільки от півтора року тому. Будиночками для птахів і не пахне запланованими. Сенсом життя, здоров'ям, якоюсь хоч копійкою і не пахне. Живу тільки мріями і не можу вирватись з якогось "замкнутого кола".
А зранку прилетів "шахед" у мій поверх, через декілька вікон від нас. Пощастило, що вибухнув. Вийшло аж 2 дня народження в один день...
Живий. І слава Богу!!!
"Шахед" так "збадьорив", що аж пост цей написав.
А поки сиджу і роблю кавунчики 🍉, в надії щось заробити і повернутися після невдалої зими, до годівничок.
